Урок інформатики в 10 класі "Електронна пошта. Етикет електронного листування"

Мета:

дидактична:  доповнити знання учнів про можливості мережі Інтернет та електронну пошту, принципи її роботи, навчити учнів використовувати веб-браузер для реєстрації електронної скриньки та електронного листування;

розвивальна: розвивати навики виконання дій за відповідно складеним алгоритмом та навички роботи з веб-сторінками, узагальнювати набуті знання;

виховна: виховувати інформаційну культуру, пунктуальність, організованість для безпечної роботи з Інтернетом, розширювати перспективи спілкування в соціумі.

Тип уроку: урок формування нових знань та умінь.

Обладнання: ПК з операційною системою Windows та під’єднанням до мережі Інтернет, електронна презентація, пам’ятки з алгоритмами  роботи,  мульмедійний проектор, екран.

План уроку

I.               Організаційний момент. Правила техніки безпеки  (1 хв)

II.            Актуалізація опорних знань (2 хв.)

III.        Мотивація вивчення навчального матеріалу (2 хв.)

IV.        Вивчення нового матеріалу (15 хв.)

V.              Практична робота (20 хв.)

VI.           Підведення підсумків уроку (3 хв.)

VII.           Домашнє завдання (2 хв.)

Хід уроку

     I.      Організаційний момент. Правила техніки безпеки.

 II.      Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування (прийом «Випадковий знайомий»: учні передають предмет (ручку, флешку, диск) тому учню, до якого прозвучить наступне запитання).

1.    Які види інформації ми сприймаємо з монітора?

2.    Назвіть типи графічних файлів.

3.    В якій папці містяться документи по замовчуванні?

4.    В якій папці містяться картинки  по замовчуванні?

5.    Що таке Інтернет?

6.    Як  зберегти картинку з Інтернету?

7.    Назвіть служби Інтернету.

III.      Мотивація вивчення навчального матеріалу

Багато хто з вас вже користується електронною поштою. Сьогодні ми з вами підведемо теоретичну базу для практичних навичок.

1.              Однією із служб Інтернету є електронна пошта. Чому вона так називається?

2.              Як називається електронний пристрій для передачі звукової інформації?

3.              Як називається електронний пристрій для передачі графічної та текстової інформації?

4.              Які недоліки цих пристроїв?

5.              Хто є «батьками» електронної почти і звідки взявся значок  “@”?

На ці та інші питання ми отримаємо відповіді або розширимо свої знання, якщо уважно вислухаємо повідомлення товаришів

IV.     Вивчення нового матеріалу (повідомлення учнів, які мають досвід користування електронною поштою. Інші занотовують короткий конспект)

1.    Коротка історія електронної пошти (Учень 1) – додаток1

2.    З історії значка “@ (Учень 2) – додаток 2

3.    Електронна пошта сьогодні (Учень 3) – додаток 3

4.    Етикет в електронному спілкуванні (Учень 4) – додаток 4

Вчитель:   доповнює, демонструє електронну презентацію про роботу з повідомленнями, що містять приєднані файли,  записує власну адресу на дошці urok71@mail.ru

  V.     Практична робота (з використанням пам’яток - додаток 5)

1.                   Реєстрація поштової скриньки на сайті www.ukr.net

2.                   Хто має вже адресу електронної пошти, то пише її на дошці і відправляє три листи  товаришам і один лист вчителю із приєднаним довільним малюнком. В повідомленні вказати опис малюнку.

VI.          Підведення підсумків уроку.

1.    Опитування з використанням програми для тестування “TEST12”.

2.    Оцінювання роботи учнів на уроці

VII.     Домашнє завдання.

1.      Вивчити порядок роботи з повідомленнями електронної пошти за допомогою веб-інтерфейсу.

2.      Під час самостійної роботи зайти на сайт школи-інтернату www.dvinternat.at.ua  та закачати своє фото з рубрики «Новини», вислати вчителю повідомлення з приєднаним файлом.

Додаток 1

Коротка історія електронної пошти

Пошта  — установа для транспортування вістей (наприклад листів, листівок), дрібних товарів, частково людей. Слово пошта має латинські коріння. Спочатку воно позначало станцію для обміну коней або кур'єрів.

Найвідоміший з цих кур'єрів був Філіппід, який за переказами Плутарха 490 до н.е. передав звістку про перемогу у Битві при Марафоні в Афіни і помер від виснаження. Цей біг був першим Марафоном в історії. Філіппід передав тільки усне послання.

Сьогодні під словом пошта мають на увазі й установу пошти (поштамт, відділення), і послання, і сукупність отриманої кореспонденції.

Електро́нна по́шта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — популярний сервіс в Інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відео файли, архіви, програми).

Історія електронної пошти починається від часу створення Інтернету. Проект ARPA був створений для обміну інформацією на випадок військового нападу чи конфлікту з Радянським Союзом. Війна не відбулася, а між вузлами сітки, яка дуже швидко розросталася передавали військову інформацію. Проте дуже швидко основна маса інформації стала суто цивільною, оскільки службовці обмінювалися повідомленнями про проведені вихідні, погоду, здоров'я і т.д. З появою технології WWW (гіпертекстових документів) електронна пошта стала найшвидшим, найдешевшим і найнадійнішим засобом зв'язку. Електронна пошта схожа на звичайну пошту, маючи ті ж самі переваги і недоліки. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шляху проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. По аналогії зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо Як і звичайному листі можна поставити свій підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, — аналогічно і електронний лист. Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв'язку. Отже, електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти.

Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, чим паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший.

Додаток 2

З історії значку @

Історія знаку @ бере початок, нібито, ще в середньовіччі, коли ченці - хранителі стародавніх знань і рукописів - займалися перекладами і переписували трактати - у тому числі і написані на латині. У шрифті, використовуваному ченцями, буква "d" мала невеликий "хвостик", що робило її схожою на цифру "6" в дзеркальному відображенні. Так "d" досить швидко перетворилося на @.

У XV столітті @ з'являється знов. Іспанські купці використовували цей знак як скороченого найменування заходи ваг - "arroba" (це приблизно 11,52 кг або 25.40 фунтів). Цікаво, що ця міра використовувалася для позначення ваги худоби і вина.

В епоху Відродження @ став використовуватися для позначення ціни, а в епоху індустріальної революції (час капіталу, перших бірж, верстатів і так далі) @ став незмінно зустрічатися в бухгалтерських звітах. Так "собачка", разом з $, #,%  та іншими  знаками з майже забутої семантикою перекочувала на клавіатуру.

"Собачка" мирно чекала своєї зоряної години, поки на неї випадково не впав погляд Рея Томлінсона (Ray Tomlinson), дослідника з американської компанії BBN Technology. В один прекрасний день він кинув на неї погляд у пошуках значка, який, по-перше, не міг би зустрітися ні в одному імені або назві і який, по-друге, міг би відокремити ім'я користувача від імені комп'ютера. Це повинен був бути універсальний алгоритм: ім'я - знак - місце.
Крім букв і цифр на клавіатурі були і пунктуаційні знаки, серед яких затесалася і "собачка".

Етимологія слова "собачка" більш заплутана. Вважається, що тільки російські користувачі називають знак цим ім'ям. Нібито, @ по-корейськи означає равлика, по-фінськи - сплячу кішечку, по-угорськи - черв'яка, по-китайськи - мишеня, по-шведськи - булочку з корицею.

Історія Інтернету - це історія забутих імен, хоча майже всі першовідкривачі, що мають до нього відношення, живі. Тому, думаємо, буде правильним хоча б згадати людей, які довели e-mail до сучасного вигляду.
Це Дуглас Енгельбарт (Douglas Engelbart), який не тільки винайшов комп'ютерну мишу, але і створив першу систему обміну текстовими повідомленнями, після чого Томлінсон надав їй вигляду поштового конверта з графами «куди", "кому" і самим текстом листа. Далі програма допрацьовувалася Лоуренсом Робертсом (Lourence Roberts), який передбачив перегляд списку всіх листів, вибіркове читання потрібного повідомлення, збереження листа в окремому файлі, пересилку іншому адресатові і можливість автоматичної підготовки відповіді.

Історія @ - це ще і забавна епопея, пов'язана із змістом першого послання. Існує дві легенди із цього приводу. Перша свідчить, що Томлісон набрав QWERTYUIOP - верхній ряд букв зліва направо в англійській розкладці. Він чесно зізнався, що просто набирав на клавіатурі перші-ліпші символи, адже тоді він ще не міг знати, що лист - історичне.

За другою версією, Томлінсон заявив, що написав цитату з геттісбергской мови Авраама Лінкольна з приводу відкриття нового кладовища жертв громадянської війни 19 листопада 1863 року.

Додаток 3

Електронна пошта сьогодні

Користувач комп'ютера під'єднаного до ІТ створює на спеціальному поштовому сервері свою поштову скриньку. Під'єднуючись до цього вузла він має можливість або переглядати надіслану йому кореспонденцію, або відправити свої повідомлення. Яке правило різні сайти дають різні можливості: з одних можна відправляти великі листи, з інших велику кількість прикріплених до тексту листа додаткових документів, вони можуть відрізнятися розмірами виділеного місця для створення поштової скриньки тощо.

Електронна пошта — універсальний сервіс: безліч мереж у всьому світі, побудованих на зовсім різних принципах та протоколах, можуть обмінюватися електронними листами з Internet, отримуючи тим самим доступ до інших його ресурсів. Практично всі сервіси Internet, які використовуються як сервіси прямого доступу (on-line), мають інтерфейс до електронної пошти. Так що користувач, не маючи доступу до інформації, що зберігається в Internet в режимі on-line, може отримувати більшу її частину за допомогою дешевої електронної пошти.

Функціонування електронної пошти побудовано на принципі клієнт-сервер, стандартному для більшості мережевих сервісів. Щоб обмінюватись кореспонденцією з поштовим сервером, можна використати і спеціальну програму-клієнт.

Електронна пошта (e-mail) — це швидкий та зручний засіб спілкування. Електронну пошту можна використовувати для:

•	Надсилання й отримання текстових повідомлень. Повідомлення електронною поштою можна надіслати будь-якій людині, яка має адресу електронної пошти. Лист надійде одержувачу за кілька секунд або хвилин — залежно від того, як близько живе адресат. Електронна пошта працює в обидва боки. Ви можете отримувати повідомлення від будь-кого, хто знає вашу електронну адресу, читати їх і відповідати. Надсилання й отримання файлів. Окрім тексту, електронною поштою можна надсилати майже всі типи файлів — документи, зображення, музику та ін. Файл, відправлений у повідомленні електронної пошти, називають вкладенням.
•	Надсилання повідомлень декільком особам. Можна надсилати повідомлення електронною поштою кільком адресатам одночасно. Одержувачі можуть відповідати цілій групі, що дозволяє проводити групові обговорення.
•	Пересилання повідомлень. Отримавши повідомлення електронною поштою, можна переслати його іншій особі, не перенабираючи.

Головна перевага електронної пошти над телефоном і звичайною поштою — це її зручність: можна надіслати повідомлення будь-коли. Якщо одержувача немає в онлайні (його комп’ютер не підключений до Інтернету), коли йому приходить повідомлення, то він побачить це повідомлення під час наступної перевірки своєї електронної поштової скриньки. Якщо одержувач працює в онлайні, можна отримати відповідь за лічені хвилини.

Окрім того, електронна пошта є безкоштовною. На відміну від надсилання звичайного листа, не потрібно купувати марку або платити за послугу, незалежно від того, де живе одержувач. Оплачувати треба тільки підключення до Інтернету.

Що потрібно для користування електронною поштою?

Щоб користуватись електронною поштою, потрібні три речі:

·       Підключення до Інтернету.

·       Програма електронної пошти або служба веб-пошти

·       Адреса електронної пошти. Адреса електронної пошти складається з імені користувача (будь-який обраний вами псевдонім, не обов’язково справжнє ім’я), символу «@» та імені інтернет-провайдера або служби веб-пошти — наприклад, someone@example.com.

Додаток 4

Етикет в електронному спілкуванні 

Під час спілкування електронною поштою діють певні негласні правила поведінки, так само як і при особистому спілкуванні. Ці правила називають «поштовий етикет» або правила поведінки в мережі. Для вдалого спілкування дотримуйтеся таких порад:

Ø     Будьте обережні з гумором і емоціями. Електронна пошта не передає емоції, тому одержувач може не зрозуміти, яку саме інтонацію ви мали на увазі. Саркастичний гумор особливо ризикований, оскільки одержувач може витлумачити його буквально й образитися. Для передавання емоцій використовуйте смайлики.

Ø     Подумайте, перш ніж надіслати лист. Писати та надсилати поштові повідомлення дуже швидко та легко — іноді занадто легко. Переконайтеся, що ви продумали своє повідомлення, і не пишіть, якщо ви в поганому гуморі. Якщо повідомлення відправлено, повернути або скасувати його не можна.

Ø  Тема повідомлення має бути чіткою та зрозумілою. Доцільно підсумувати повідомлення в кількох словах. Люди, що отримують велику кількість повідомлень, можуть сортувати повідомлення за темою.

Ø   Намагайтеся писати короткі повідомлення. Хоча повідомлення може бути довільної довжини, електронна пошта створена переважно для швидкого спілкування. Багатьом людям не вистачає часу або терпіння, щоб прочитати більше кількох абзаців.

Ø    Не варто писати ТІЛЬКИ ВЕЛИКИМИ БУКВАМИ. Деякі люди сприймають повідомлення, написане тільки великими буквами, як пронизливий крик, їх це може дратувати або ображати.

Ø  Уважно ставтеся до образливої та конфіденційної інформації. Будь-який одержувач може переслати ваше повідомлення іншим — навмисно або випадково.

Ø   Так само, як у вашій звичайній поштовій скриньці часто з’являються рекламні оголошення, листівки та каталоги, яких ви не замовляли, ви можете знайти небажану пошту (яку часто називають спамом) у своїй папці «Вхідні». Небажана пошта може містити рекламу, шахрайські схеми, порнографію або ділові пропозиції. Оскільки розсилати небажану пошту досить дешево, люди часто отримують багато таких листів.

Ø  Ніколи не відповідайте на небажане повідомлення. Відправник дізнається, що ваша адреса електронної пошти справжня, і повідомить її іншим. Тоді ви отримуватиме ще більше небажаної пошти.

Додаток 5

Пам’ятка 1

Порядок відправки листа (з приєднаними файлами)

1.    Завантажити браузер, наприклад  Internet Explorer.

2.    Набрати адресу поштового сервера.

3.    Набрати свій логін і пароль та зайти на свій електронний ящик.

4.    Знайти посилання «Написати письмо»

5.    Набрати адресу отримувача.

6.    Вказати тему листа.

7.    Набрати текст листа або скопіювати його з буферу обміну.

(При потребі до листа приєднуємо файл)

8.    Знайти посилання на прикріплення файлу.

9.    У вікні «Вибір файлу» знайти потрібну папку та потрібний файл.

10.Виділити його і натиснути кнопку «Відкрити»

11.Завантажити файл на поштовий сервер – кнопка «Приєднати»

12.Почекати завантаження файлу на сервер.

13.Відправити листа і дочекатися підтвердження відправки.

Пам’ятка 2

Порядок прийому листа з приєднаними файлами

1.    Завантажити браузер, наприклад  Internet Explorer.

2.    Набрати адресу поштового сервера.

3.    Набрати свій логін і пароль та зайти на свій електронний ящик.

4.    Знайти посилання «Вхідні»

5.    Повідомлення з приєднаними файлами позначене скрепкою.

6.    Відкрити повідомлення. Якшо приєднаний файл картинка або документ, то можливо їх переглянути і в поштовій програмі.

7.    При потребі можна їх закачати і на свій комп’ютер.

8.    ЛМ «Завантажити»,  ЛМ вибрати потрібну папку

9.    Зберегти файл, при потребі можна змінити ім’я.

Додаток 6

Електронну презентацію до урокуінформатики в 10 класі «Електронна пошта.  Етикет електронного листування. Електроннелистування через веб-інтерфейс» можна переглянути та скачати тут.